Ergebnis Anbieter "Strelbytskyy Multimedia Publishing" in Satire

Psalm is a short touching story, written in 1923. Part of the "Travel Notes" series. I will buy a dog on Saturday ; I will sing a psalm at night ; I will order shoes for tailcoat... ; But it's okay. Somehow... we will live.

Seance is a famouse short story by Mikhail Bulgakov, written in 1922. Published in the magazine "Rupor" (1922, No. 4). The epigraph to the work, created on the basis of the author's life observations, is Mephistopheles' Patter "Do not invoke him!"

Moscow settings - is an exciting story by Mikhail Afanasyevich Bulgakov (1891 - 1940), an outstanding writer, playwright and theatre worker. Bulgakov was a Soviet playwright, novelist, and short story writer best known for his humor and penetrating satire. Because of their realism and humor, Bulgakov's works enjoyed great popularity, but their trenchant criticism of Soviet mores was increasingly unacceptable to the authorities.

Moonshine springs - is a satirical story by Mikhail Afanasyevich Bulgakov (1891 - 1940), an outstanding writer, playwright and theatre worker. Bulgakov was a Soviet playwright, novelist, and short story writer best known for his humor and penetrating satire. Because of their realism and humor, Bulgakov's works enjoyed great popularity, but their trenchant criticism of Soviet mores was increasingly unacceptable to the authorities.

The Nose is a satirical short story by Nikolai Gogol written during his time living in St. Petersburg. During this time, Gogol's works were primarily focused on surrealism and the grotesque, with a romantic twist. Written between 1835 and 1836, The Nose tells the story of a St. Petersburg official whose nose leaves his face and develops a life of its own. The Nose was originally published in The Contemporary, a literary journal owned by Alexander Pushkin.

Я (Романтика) — психологічна новела українського письменника Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму; світ врятує любов, усепрощення.Автор зобразив антигуманний руйнівний характер громадянської війни й революції, що призвели до зречення власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героя, його роздвоєності: "Я — чекіст, але і людина".психологічна новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильність ідеям революції, боротьба за волю, любов, усепрощення

Я (Романтика) та Іван Іванович Миколи Хвильового — це психологічні твори, присвячені темі комуністичного правління в Україні. Герой новели Я (Романтика) заглушив особистий біль кулеметною чергою, але як бути, коли твоєю жертвою стає власна матір? Життя на межі божевілля, на межі людських можливостей, сумління і обов'язку — такою є багатопланова структура новели М. Хвильового Я (Романтика). У повісті Іван Іванович автор майстерно використовує прийоми сатири і сарказму, зображуючи абсурдну політику ідеологічного режиму.психологічна новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильність ідеям революції, боротьба за волю

Мартин Боруля Івана Карпенка-Карого — сатирично-гумористична п'єса на соціально-побутову тематику. Боруля — заможний селянин, який з усіх сил прагне входити до дворянських кіл. Своїй дочці Марисі він забороняє займатися важкою працею і водитися з простим людом — тепер вона має бути панянкою. Та чи принесуть панські примхи щастя дівчині, яка щиро кохає простого юнака? Етичні цінності проти умовностей та рангів — таким є основний конфлікт п'єси І. Карпенка-Карого Мартин Боруля.трагікомедія, соціально-побутова трагікомедія, соціально-психологічна комедія, бюрократизм, викриття хабарництва, п'єса, сатира, гумор

Іван Іванович Миколи Хвильового — сатиричне оповідання, в якому автор викриває патетику революції і пристосуванців, які вдають із себе щирих партійних діячів.Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов) — талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.сатирична новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильністю ідеям революції, боротьба за волю

Дідько на дзвіниці — сатирична новела Едгара Аллана По. Вперше була опублікована в 1839 році.В ізольованому містечку під назвою Vondervotteimittiss (дивно-котра-це-година) пунктуальні мешканці, здається, не хвилюються лише годинниками та капустою. Цей методичний, нудний і тихий район спустошений приходом диявольської фігури, що грає на великій скрипці, яка спускається прямо з пагорба, заходить у дзвіницю, жорстоко нападає на дзвіницю й дзвонить на тринадцяту годину, доводить до жаху мешканців міста.

У збірку увійшли перлини українського гумору – невеличкі веселі оповідання Остапа Вишні Мисливські усмішки, своєрідна та неповторна лірика мисливця та рибака, викладена у прозі. Цикл «Мисливські усмішки» Остапа Вишні жваво зображує картини полювання, дає влучні та смішні поради мисливцям та рибарям. До книги увійшли наступні усмішки: Відкриття охоти Як варити і їсти суп з дикої качки Лисиця Заєць Ведмідь Бекас Вовк Вальдшнеп Дика коза Дика гуска Як я з ним познайомився Перепілка Лось Дрохва Дикий кабан, або вепр Гагара Екіпіровка мисливця Ружжо З крякухою на озері Лебідь Короп Сом Щука Реготуни Бенгальський тигр.

"Ревізор" - знаменита комедія в п'яти діях російського письменника Миколи Васильовича Гоголя. Роком написання вважається 1835 рік. Молоду людину, яка оселилася в саратівському готелі, місцеві чиновники помилково приймають за ревізора і всіляко намагаються йому послужити. Насправді, Хлестаков — дрібний чиновник із Петербурга, який намагається жити на широку ногу, але не має коштів. Всі гроші, що надсилаються йому батьком, він миттєво прогулює. А тут трапляється така нагода: чиновники самі і із задоволенням постачають його грошима.

Satire, Humor and Irony in some cases have been regarded as the most effective source to understand a society, the oldest form of social study. Contents: The Cop and the Anthem by O. Henry; The Ransom of Red Chief by O. Henry; What Stumped the Blue Jays by Mark Twain; The Celebrated Jumping Frog of Calaveras County by Mark Twain; The Toys of Peace by Saki (H. H. Munro); The Artful Hussar by Johann Peter Hebel; From The Surprising Adventures of Baron Munchausen by Rudolf Erich Raspe; The Golden Honeymoon by Ring Lardner; When I Was a Witch by Charlotte Perkins Gilman; Micromegas: A Philosophical History by Voltaire.

"Пропавшая грамота" — повесть Николая Васильевича Гоголя из цикла "Вечера на хуторе близ Диканьки". Написана предположительно в 1829—1831 годах. Это история о том, как однажды дед Фомы Григорьевича отправился к царице с грамотой от гетмана. Но на его пути то и дело происходить всякая чертовщина... Произведение пленяет неповторимым авторским стилем повествования и описанием сказочных событий, произошедших на хуторе близ Диканьки.

"Нос" — сатирическая абсурдистская повесть, написанная Николаем Васильевичем Гоголем в 1832—1833 годах. Впервые опубликована в журнале "Современник" в 1836. Единство тонкого гоголевского юмора и ярких зарисовок тогдашней бытовой жизни делает это шуточное произведение особенным.

Искатели приключений — сатирическая зарисовка американского новеллиста XIX века О. Генри (англ. O. Henry, 1862–1910). Рассказчик твердо убежден, что на свете есть приключения, перед которыми меркнет даже африканское сафари и охота на слонов. Автор историй с неожиданной развязкой, О. Генри известен по ряду новелл "Орден золотого колечка", "Брильянт богини Кали", "Тысяча долларов, Сыщики", "Золото", "которое блеснуло", "Багдадская птица", "Алое платье и Комфорт".

Премудрый пискарь — сатирическая сказка Михаила Салтыкова-Щедрина, вышедшая в 1883 году. В сказке Салтыкова-Щедрина Премудрый пискарь осмеиваются трусливые люди, которые всю жизнь проживают в страхе, так и не сделав ничего полезного.

Дикий помещик — сатирическая сказка Михаила Евграфовича Салтыкова-Щедрина, впервые опубликованная в 1869 году. Одному помещику страшно надоели собственные мужики, и он молился Богу, чтобы тот его избавил от них. Бог внял его молитвам, и тех пор с помещиком стали происходить дивные метаморфозы.

Бедный волк — сатирическая сказка Михаила Салтыкова-Щедрина, впервые опубликованная в сентябре 1883 года в женевской эмигрантской газете "Общее дело". Как продолжение "Самоотверженного зайца", эта философская притча высмеивает поведение человека, ограниченного рамками социума.

How a Muzhik Fed Two Officials is not just a fable—it is a mirror, polished to a biting shine, reflecting the grotesque logic of power and servitude. In this brief yet mercilessly precise tale, Mikhail Saltykov-Shchedrin strips hierarchy down to its raw absurdity: those who consume and those who are consumed. Two officials, stranded in a land without luxury, discover an ingenious solution to their predicament—one that requires neither effort nor skill on their part. Their savior? A humble muzhik, a man shaped by centuries of unquestioning toil.