Володимир Семків - відомий львівський скульптор. Його дитяча любов до фігурок з пластиліну переросла у монументи, які сьогодні прикрашають чимало локацій Львова зокрема та України загалом.

Митець активно співпрацює із Я Галерея та безпосередньо з Павлом Гудімовим, ділить майстерню зі своїм колишнім одногрупником митцем Денисом Шиманським та кожною своєю виставкою говорить про час, в якому живе.

Разом із своїм другом Северином Хобзеєм він є співорганізатором проєкту Оаза. Це колективна виставка 39 митців у Львівському палаці мистецтв. За словами Володимира, є шанс, що це стане щорічною мистецькою подією Львова.

Він не любить багато говорити про свої робити, каже, що це задає зайвих рамок глядачеві. Йому ж важливо, щоб людина відкрила своє серце, розум і сприйняла роботу крізь призму себе самої.

Володимир часто використовує дерево і обов'язково дозволяє глядачам до нього торкатись. Дерев'яна виставка KINDERGARTEN про дитинство та його атрибути, про фіксування митей сьогодні, яких завтра вже не буде. Одна з робіт – Memento Mori, і як підкреслює сам автор, це не про страх смерті, а про сильну любов до життя.

Роботи Володимира не тільки про естетику. Це синтез класичних монументальних практик, щоденного діалогу з глядачем та особистих пошуків відповідей на питання, які буває страшно вимовити вголос.

Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/

Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/

Інстаграм митця Володимира Семківа https://www.instagram.com/volodya_semkiv/

Інстаграм артпростору Я Галерея https://www.instagram.com/yagallery/

Інстаграм виставки ОАЗА? https://www.instagram.com/oaza.39/

Наша мета — відкривати українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Ярина Шумська - міждисциплінарна художниця та амбасадорка українського перформансу зі Львова.

З дитинства її оточував великий та загадковий світ мистецтва. Її батько - художник, мама теж дотична до цієї сфери.

Спочатку було «малювання кубиків» у татовій майстерні, потім навчання у Львівський академії мистецтв, а згодом перший в її житті перформанс.

Свою особисту втрату Ярина трансформувала в те, що не зникає, - мистецтво. Зокрема у формі виставки «Затамувавши подих».

У своїх перформансах Ярина перш за все шукає діалогу з глядачем. Він зазвичай безсловесний, через рухи тіла, матеріали, обʼєкти та образи. Часто такі діалоги продовжуються після завершення роботи. Обурення, неконструктивна критика, або навпаки підтримка та відгук - це про відповідь глядачів на жест митчині.

А ще тривала дружня колаборація з Барбарою Ле Беґек Фрідман, «українською француженкою», як називає її Ярина. Нещодавно співпраця народила виставку, яка була відкрита один день, але тривала тиждень. Такі от незвичності.

Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/

Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/

Інстаграм митчині Ярини Шумської https://www.instagram.com/yarynashumska_art?igsh=ZGhwdjVyZm9pY2Fi

Інстаграм Jam Factory Art Center https://www.instagram.com/jamfactory.artcenter?igsh=MXNtbXhvMjB6dGI3Nw==

Інстаграм Муніципального мистецького центру https://www.instagram.com/lvivart.center?igsh=MzFpM3dvZ3M5dTFt

Наша мета — відкривати українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!

Василина Буряник з дитинства живе між двома світами, внутрішнім світом ідей та зовнішнім матеріальним. Дивлячись на її концептуальне інституційне мистецтво, можна сміливо заявити: митчиня знає секрет, як поєднювати ці два світи у процесі творення.

У її руках найчастіше працює поліестер. Митчиня каже, що цей матеріал дуже пластичний та витривалий. Якось, для роботи "Червона лінія", вона "перетворювала" його на людські м'язи. Також у своїй творчості вона неодноразово демонструє глядачеві, що будова людини не просто взаємопов'язана, а взаємозалежна зі рослинами, зі світом природи.

Тонка душа сенсорика іноді приводить Василину до певних передбачень. Як от трапилось з роботою "Мої костюми (для носіння на території Геноциду, та поза її межами)", що була створена ще задовго до тої самої зустрічі в Овальному кабінеті.

Акваріуми вагою понад тону, імітація людської плоті через текстиль, корозія як відтворення ран. Це все було в проєкті "Сльози, що твердіють, та кров, яка не згортається". Робота увійшла до шорт-листа премії M17 Sculpture Prize.

Крайні 10 років роботи Василини про війну. Але це не "роботи-транспоранти". Часто це автобіографічні твори та кінетичні інсталяції, які говорять до глядача образами, від яких іноді холоне кров.

Інстаграм подкасту https://www.instagram.com/naked_art.podcast/

Інстаграм авторки Ірини Скишляк https://www.instagram.com/iren_skyy/

Інстаграм митця Михайла Рая https://www.instagram.com/vasylyna_buryanyk/

Центр сучасного мистецтва M17 https://www.instagram.com/m17art.center/

Наша мета — відкрити українських митців для українців, а згодом і поширити цю інформацію світом. Кожна ваша рекомендація, взаємодія та підтримка робить цей проєкт змістовнішим. До наступної розмови про творення!