Василь Симоненко — одна з найзначніших постатей покоління «шістдесятників» в українській літературі.

Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко — «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

До цієї збірки кращих творів поета увійшли, зокрема, поезії «Лебеді материнства» і «Ти знаєш, що ти людина» — це програмні твори Василя Симоненка, які містять роздуми щодо людської сутності та про любов до України. Основний лейтмотив цих віршів полягає в тому, що людина не може обирати Батьківщину, вона також повинна відчувати свою значущість і радіти моментам життя, адже завтра світ належатиме іншим людям.

Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…»— це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

«Цар Плаксій та Лоскотон» — віршована феєрія, веселий, жартівливий тон, суміжне римування в якій роблять поезію надзвичайно легкою для сприйняття і запам'ятовування. Промовисті імена та назви інтригують, а дотепний гумор — приємно розважить юних читачів.

Зміст:

Задивляюсь у твої зіниці…

Лебеді материнства

Ти знаєш, що ти — людина

Цар Плаксій та Лоскотон

Я…

Баба Онися

Бенкет на току

Білі привиди

Весілля Опанаса Крокви

Вино з троянд

Вино з троянд (збірка)

Він заважав їй спати

Вона прийшла

Гей, нові Колумби й Магеллани

Грудочка землі

Де зараз ви, кати мого народу?

Дід умер

Дума про діда

Дума про щастя

Є в коханні і будні, і свята…

Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…

Задивляюсь у твої зіниці…

Засівна

Злодій

Ікс плюс Ігрек